Середа, 18.10.2017, 00:12
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » укрмова та л-ра

Мужай, прекрасне наше слово...
[ Викачати з сервера (59.5Kb) ] 21.02.2015, 13:41

Мужай, прекрасне наше слово...

Літературно-музична композиція

Читець. Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі та місяця народжена.

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духа. Мово, що стояла на чатах коло вівтаря національного Храму й не впускала туди злого духа скверноти, ганьби. І множила край веселий талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним.

Стражденнице, великомученице. Матір Божа наша, в Сибір і на Колиму погнана, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською смолю засіяна.

Мово наша, убога прочанко з простягненою рукою!

Осквернена й знеславлена своїми дітьми.

Прости їх, рідна! Прости гріхи їхні вільні і невільні, прости той чорнобильський плід і те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану...

Прости їх, змалілих, здрібнілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям і ненажерливим косарям, що ти не давня, що ти не мудра, не велична, не велика, не прекрасна, не свята, не вічна єси.

Перероджений плід із дерева нашого роду впаде в чорнобильську землю значно раніше, ніж ти...

Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, звідки тебе вигнано, вернися до нашого краю.

(Під супровід ліричної пісні іде показ слайдів мальовничих краєвидів).

1-й читець. Україна... Золота сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.

2-й читець. Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі!

1-й читець. Україна! Розкішний вінок із рути і барвінку, над яким сяють яскраві зорі.

2-й читець. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть.

1-й читець. У глибину століть сягає історія нашого народу! І чим більше минає часу, тим яскравіше ми її уявляємо. Пізнати історію рідної сторони, рідної мови допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та хороводи, чарівний, фантастичний світ казок.

(Вокальна група виконує пісню «Краю мій лелечий»).

1-й читець. Найбільше, найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття.

2-й читець.

О, мово моя!
О, місячне сяйво і спів солов'я,
Півонії, мальви, жоржини!
Моря діамантів — це мова моя,
Це мова моєї Вкраїни.

3-й читець.

Прислухайтесь, як океан співа,
Народ говорить!
Любов і гнів у тому гомоні людськім.
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це — людина!

Сцена з твору І. Нечуя-Левицького
«Кайдашева сім'я».
(Діалог баби Палажки та баби Параски).

* * *

1-й ведучий. Оце двобійка так двобійка! А ви помітили, скільки пролунало дотепних, влучних висловів? Так, так, крилаті слова, фразеологізми — це справжня окраса мови. Тут знаходимо осуд людських вад і похвалу порядності, тут звучить іронія і гумор. І все це невимушено, тонко, дотепно.

2-й ведучий. Чи цікавились ви коли-небудь походженням фразеологізмів? Спробуйте пояснити значення таких фразеологічних висловів: баляси точити, за пояс заткнути та вийти сухим із води.

1-й ведучий. А чи знаєте ви, що кожний крилатий вислів має свою історію. Наприклад.

Баляси точити. Баляси — це фігурні стовпчики у вигляді глечиків, фантастичних квітів. Ними оздоблювали поміщицькі будинки, підпирали бильця на балконах. Виточування балясів вважалось легкою роботою, майстри мали час і побазікати, і перепочити. У наші дні цей вислів означає пустопорожню балаканину.

За пояс заткнути — перевершити кого-небудь. Вислів пов'язаний із стародавнім слов'янським звичаєм підперізуватися і під час перерви в роботі закладати за пояс знаряддя праці.

Тесля, оцінюючи зроблену річ, засуває сокиру за пояс, а потім знову дістає її, щоб завершити роботу.

2-й ведучий. А тепер давайте позмагаємося: одна сторона залу називає фразеологічний зворот, а друга — розтлумачує його значення. (Або ведучий називає фразеологізми, а діти, які сидять у залі, пояснюють їхнє значення).

1-й ведучий. У нас у гостях літературні герої. Подумайте, який фразеологізм найбільш влучно передасть зміст сценки.

Сценка «Сватання на Гончарівці».

Уляна (співає).

В мене думка не така,
Щоб пішла я за Стецька,
Стецько стидкий!
Стецько бридкий!
Цур тобі, не в'яжися!
Пек тобі, відчепися!
Божевільний!

А що, Стецько, чи хороша моя пісенька?

Стецько. Погана! Який тебе нечистий такої навчив? Як я її розслухав, так вона дуже погана! Зачим ти її співаєш? Га?

Уляна. Та я тобі і співаю, і кажу, що не люблю тебе і не піду за тебе.

Відповідь: піднести гарбуза.

2-й ведучий. А тепер запитання до залу.

1. Коли беруть ноги на плечі?
(Коли швидко біжать)

2. Що можна ламати без рук і усякого знаряддя?
(Комедію)

3. Яку річку можна переламати?
(Прут)

4. Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає у річці.
(Сухий)

5. Який прикметник означає посуд, з якого не їдять?
(Битий)

6. Постарайтесь пояснити походження слів: рожевий (від рожа), прозорий (пронизує зір), дарма (дар + нема), пополотніти, куций.

Доповнення ведучого:

Куций походить від «кусий», від кусати; «кус» — означало «відкушений», але збереглася і форма «кусий»:

— Ти, козаче чорновусий,
Чом у тебе жупан кусий?
— Мене дівки підпоїли,
Жупан мені підкроїли.

(Підбивають підсумки конкурсу).

1-й ведучий. А чи знаєте ви, що «бурса» — це гаман для грошей? Раніше бідним, які хотіли вчитись, давали пожертвування, для яких на дверях прибивався гаман (бурса), через те і школи стали називатися бурсами.

2-й ведучий. І знову позмагаємося. Хто швидше і правильніше закінчить речення, щоб була рима?

У кожного із нас бажання: ...
Ми любимо свою Вкраїну — ...
І нашу мову солов'їну ...

1-й ведучий. Запрошуємо на сцену двох учнів. На аркуші паперу написані великими літерами слова. Хто швидше переверне слова і назве нове слово: рис, літо, пілот, рамка, ікра.

(Сир, тіло, політ, марка, ріка).

(Діти читають вірші про мову:
О. Підсухи «Мова», С. Воробкевича «Рідна мова», Д. Білоуса «Рідне слово»).

(На сцену виходять учні молодших класів).

1-й учень.

Її, незміряно багату,
Дзвінку, і ніжну, і завзяту.
Як день сьогоднішній, чудовий, —
Люблю, люблю вкраїнську мову.
Р. Братунь

2-й учень.

Ну що б, здавалося, слова.
Слова та й голос, більш нічого.
А серце, б'ється, завмира,
Як їх почує.
Т. Шевченко

3-й учень.

Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й неустанно
політь бур'ян.
Чистіша від сльози вона хай буде.
Вірно і слухняно нехай вона щоразу
служить вам,
Хоч і живе своїм життям.
М. Рильський

4-й учень.

Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова,
Кохання батьківських степів.
Т. Масенко

5-й учень.

Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі.
Пречудесно, пречудово —
Розцвітай же, — слово.
П. Тичина

2-й ведучий. Боріться за красу мови, за правильність вимови. Боротьба за чистоту, за смислову точність є боротьба за знаряддя культури.

1-й ведучий. На сторожі культури мови — словники, граматики, правописи. Вони завжди до ваших послуг.

Цікаво, чи заглядаєте ви хоч інколи в словники? Ось перед вами словники. У якому з них ви віднайдете походження слова «земля», його правопис?

А який із словників допоможе вам уяснити значення слова «детектив»? А значення слова «пісня»? А для чого призначена енциклопедія?

2-й ведучий. Хто хоче вчитися правильно говорити, хай зважить на мудру пораду українського поета М. Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник —
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад.
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

(На сцену виходять троє дітей в українському одязі).

1-а дитина. Для кожного народу дорога його мова. Адже коли зникає народна мова — народа більше нема.

2-а дитина. Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий український народ.

3-я дитина.

Рідна мово материнська,
Ти — душа мого народу,
Будь від роду і до роду,
Рідна мово материнська.

(Виконується пісня «Рідна мова»).

Ведучі (дівчинка і хлопчик). Сподіваємося, що наша зустріч допомогла вам оцінити скарби рідної мови, спонукала до зустрічі з найдавнішим порадником — книгою. Бажаємо вам цікавих знахідок! На все добре! До побачення!


Категорія: укрмова та л-ра | Додав: Nicolaj
Переглядів: 374 | Завантажень: 19 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017