Субота, 17.11.2018, 23:07
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » укрмова та л-ра

Ще не вмерла Україна
[ Викачати з сервера (58.0 Kb) ] 30.08.2018, 12:22

Приречена на безсмертя,
або Сторінки історії славетної пісні, якій судилося стати Гімном незалежної України
(Вечір-свято)

Автор: Д.Т. Федоренко

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Олег Ольжич (інноваційний урок)

Мета.

  1. Розкрити історичні особливості виникнення пісні, якій судилося стати головною піснею України.

  2. Показати невичерпні художні особливості твору, що виник на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького.

  3. Довести, що головна пісня України увібрала в себе найкращі традиції і особливості українського піснетворення.

Завдання.

  1. Познайомити із основними віхами популяризації пісні «Ще не вмерла Україна», визнання її широкими верствами населення як народного твору, навчити слухати і сприймати головну пісню України.

  2. Розкрити виховні та пізнавальні особливості унікального твору, його історичне значення, сформувати почуття поваги і любові до пісні «Ще не вмерла Україна».

  3. Розучити (вивчити) пісню «Ще не вмерла Україна» з тими учасниками позакпасного заходу, хто ще не знає її напам'ять.

Обладнання.

  1. Записи варіантів пісні «Ще не вмерла Україна» у різному виконанні.

  2. Тризуб — малий Герб та державні прапори України: портрет Т.Г. Шевченка, обрамлений вишиваними рушниками.

  3. Виставка плакатів українських гімнів різних часів і регіонів, у тому числі і діаспори.

  4. Відеопроектор, магнітофон, відеокамера.

  5. Портрети Михайла Вербицького і Павла Чубинського великого формату (або слайди для проектування на екран).

  6. Обладнання кіосків літературою, значками, сувенірами; разова тематична виставка літератури тощо.

Ведучі.

Старшокласники — юнак і дівчина, одягнені в національне вбрання, учителька і учитель рідної мови та літератури, теж у вишиванках, учитель музики.

ХІД (фрагменти) ВЕЧОРА-СВЯТА

Запрошення гостей.

Звучать українські народні мелодії, або ті, що стали народними: Запорозький марш, «Ой з-за гори кам’яної...», «Гей ви, стрільці січовії», «Гей там, на горі, Січ іде» та ін.

Фанфари «повідомляють»: «Слухайте всі! З’являється фольклорно-етнографічний ансамбль і прямо у фойє виконує «Молитву» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни» — муз. М.Лисенка, слова О.Конинського). Потім ансамбль виконує старовинні українські народні пісні, створюючи емоційний настрій і своєрідний «фон» майбутнього вечора-свята, дівчата ведуть хороводи, залучають гостей до активної співучасті.

Місце проведення свята — актовий зал школи відповідно прибраний урочисто: портрет Т.Г. Шевченка в обрамленні вишиваних рушників, на заднику — Тризуб, національний синьо-жовтий прапор у вигляді полотнища через всю сцену.

Також добре прибрані фойє і коридор, по якому йдуть гості, їх зустрічають старшокласники.

Привітання гостей.

Ведуча старшокласниця. Вельмишановні гості і учасники нашого свята «Приречена на безсмертя», ласкаве просимо до гостини, запрошуємо причаститися з невичерпної народної криниці, зачерпнути наснаги від пісні, що не вмирає і не тускнішає навіть під плином часу!

Ведучий старшокласник. Пані і панове, панянки і паничі — юні лицарі козацтва! Вам щастить стати співучасниками відродження витоків справді народної культури, очиститися душею і спити з незамулених джерел еліксиру вічної молодості.

Ведучі разом. Запрошуємо до зали, свято починається!

Лунає запис пісні «Ще не вмерла Україна» (муз. Вербицького, слова П.Чубинського).

На сцені в кріслах — ведучі.

Ведучий учитель. Для багатьох шанувальників фольклору нерозгадана таємниця: ну що відбувається зі слухачами концертів вітчизняних чи зарубіжних хорових колективі, коли під час виконання ними українських народна пісень «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий» (на слова Т.Г. Шевченка) та «Ще не вмерла Україна», що то за сила немов по команді підводить відвідувачів концертів із крісел, примушує завмирати у якомусь святому вшануванні, і повернутися до крісел тільки по завершенню співочого чародійства. Ще мить — і шквал оплесків!

Цей феномен впливу пісень, що давно стали народними, бентежить і хвилює кожне українське серце, турбує мистецтвознавців, педагогів, фольклористів, філософів і просто слухачів.

(Звучить могутній оркестровий вступ пісні у записі хору ім. Г.Верьовки, який поступово стихає, дозволяючи ведучій продовжити розповідь про долю пісні на фоні її виконання (певна паралель з мелодекламацією).

Ведуча вчителька. Особливо нерозгаданою є таємниця впливу на слухачів пісні «Ще не вмерла Україна», про яку багато літ поширювались вервечки вигадок, нісенітниць, політичних інсинуацій, на яку навішувались ярлики націоналізму і яка офіційно повернулася в Україну влітку 1990 року у виконанні чоловічих українських хорів з Польщі «Журавлі», з Торонто (Канада) «Бурлака», лише потому увійшла до репертуару самодіяльних хорових колективів Києва і Львова, Івано-Франківська та інших великих міст України.

Ведучий старшокласник. Так що ж хвилює слухачів? Мажорні закличні інтонації музики? А може, слова?

Ведуча старшокласниця.

Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Ведуча вчителька. Напевно, у пісні відбувся природний сплав тексту з музичним супроводом, що значно посилило її емоційний вплив на слухача, піднісши значимість твору до рівня Гімну незалежної і суверенної України.

Учасникам вечора-свята пропонується кілька хвилинна композиція пісень у виконанні Кубанського народного козачого хору, яка завершується фрагментом безсмертної «Ще не вмерла Україна».

Ведучий старшокласник. Як здавна кажуть в наших краях, на роду українців написано любити творчий спадок своїх пращурів, пісні, безмежні, як український степ, як Чумацький шлях, чарівні, як бузкова травнева ніч, і солов’їні, як материна колискова.

Ведуча старшокласниця. Хто знає, кому це відомо, що як і у кожної людини власна особиста доля, так і будь-якій пісні уготована власна історія, ніби запрограмоване буремне, ніжне і чарівне, а то й гірке, немов чорний полин, по вінця наповнене трагізмом, літературно-музичне життя. І тривалість його не однакова: одна пісня раз і навіки спалахує, а інша, мов метелик-одноденник, змахне крильцями, спломеніє і згасне.

А є й такі пісні, навколо яких десятиліттям не стихають пристрасті.

Ведуча старшокласниця. До такої пісні і належить «Ще не вмерла Україна», яку багато літ одні обожнювали, вважали Гімном України, хоча дійсно такого статусу пісня здобула лише з проголошенням незалежності й суверенності України як держави; інші ганьбили її як націоналістичний вибрик; а дехто докладав неймовірних зусиль, щоб заборонити, знищити, віддати анафемі цей дивовижний вогник класики національної культури, як нині ставляться до пісні в усіх усюдах сонячної держави і в будь-якому куточку світу, де б’ється бодай одне гаряче серце українця.

Ведучий учитель. Систематизованих досліджень історії пісні «Ще не вмерла Україна» практично не існує. Виняток становлять публікації самої пісні і коментарів до неї в газетах і журналах.

(На одному з двох екранів, що на бокових лаштунках сцени, спалахує зображення композиції публікацій).

Ведуча учителька. Цікавою у тому гроні публікацій різночтивість текстових варіантів пісні «Ще не вмерла Україна», складається враження, що автори цих розвідок користувалися різними редакціями (рукописними списками, виданнями різних літ), а то й деформованими творами. Але ж мова йде про одну пісню! Тому, щоб знайти першоджерело, покласти край кучерявості текстів і поставити усі крапки над «і», продовжимо розгляд варіанту пісні, який одержано разом із поясненнями наукового співробітника Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні АН України М.І. Железняка.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати не дамо нікому.

(Текст пісні у сучасному написанні з’являється на лівому екрані, а на правомуодна з перших публікацій, а при наявностіфотокопія рукописного варіанту, що поширювався в минулому столітті).

Ведучий старшокласник. Народився Павло Платонович Чубинський біля Борисполя у 1839 році в родині небагатих дворян. І вже цього було досить, щоб на багато літ безглуздо і безпідставно звинувачували вченого в буржуазному націоналізмі, тому змовчувати про творчий доробок, а про кращі твори верзти нісенітниці, примусово «забувати» безцінну фольклорно-етнографічну діяльність звитяжця.

На екрані спалахує зображення П.П. Чубинського (до кінця вечора-свята) та стилізовані під давній шрифт цифри 1839-1884, що означають дати життя поета, чий сподвижницький подвиг оцінити практично неможливо.

Ведуча вчителька. Як свідчить відомий літературознавець Л.БІлецький, пісню «Ще не вмерла Україна» П.Чубинський створив експромтом. Трапилось це 1862 року, хоча дехто і нині твердить, ніби на рік пізніше.

Члени прогресивної групи «Громада» на квартирі П.Чубинського співали сербську хорову пісню, яка дуже сподобалась і схвилювала гостей та господаря. Саме тут 23-річний патріот Павло Чубинський, випускник юридичного факультету Петербурзького університету, написав текст пісні «Ще не вмерла Україна», яку одразу ж розучили і заспівали друзі поета.

Ведучий учитель. Зверніть увагу: перший рядок пісні тематично, проблематично, поетичними розмірами і внутрішньою ритмомелодикою явно навіяний початком тодішнього польського національного гімну «Єщє Польська не згінела». Правда, схоже?

Пісня враз впала до ока царській охранці, а ще через рік поет потрапляє на заслання до Архангельська, потім — до Сибіру.

Ведуча вчителька. Відкриємо завісу ще над однією таємницею: довгий час текст пісні «Ще не вмерла Україна» народним поголосом (а то й українофільськими виданнями, літераторами) приписувався... Буремному Кобзареві Тарасу Григоровичу Шевченку. Випадково і безпідставно?

Зовсім ні. У галицькому журналі «Мета» в грудні 1863 року вперше опубліковано текст «Ще не вмерла Україна» без вказівки автора, але разом із творами Т.Г. Шевченка «Мені однаково...», «Н.Костомарову», «Заповіт», під якими стояв підпис «Шевченко».

От де ховається першопричина великої хвилі нагромаджень і непорозумінь, що супроводжували пісню «Ще не вмерла Україна» багато літ.

Ведучий учитель. Музику до вірша П.П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» створив Михайло Вербицький — відомий український композитор і диригент, автор симфоній, солоспівів, хорових пісень, в яких продовжено традиції історичних пісень рідного народу, традиції козацьких, бурлацьких та рекрутських мелодійних, сповнених туги, горя і оптимізму пісень.

(На другому екрані спалахує портрет М.Вербицького і дати життя та творчості:1815-1870 pp., і теж залишається до кінця вечора-свята).

Нотний автограф музики М.Вербицького на вірш П.Чубинського (спершу для супроводу на гітарі, потім в аранжировці для хору) зберігається у відділі рукописів бібліотеки ім. В.Стефаника АН України у Львові, на якому теж зафіксовано текст пісні, що підтверджує слова першоджерел.

Ведучий старшокласник.

А завзяття, щира праця, свого ще докаже.
Що ся волі в Україні піснь гучна розляже.
За Карпати відіб’ється, згомонить степами,
України слава стане поміж ворогами.

Ведуча старшокласниця.

Душу, тіло ми положим
За свою свободу
І покажем, що ми, браття,
Козацького роду!

Ведуча вчителька. Аранжування означає ладнати, приводити до певного порядку, те, що й перекладення для якогось музичного інструменту, ансамблю чи хору. «Ще не вмерла Україна» народжувалась у супроводі на гітарі.

Прослухайте, будь ласка, як звучить ця нев’януча мелодія в аранжуванні (перекладання) для бандури.

(Після виконання «Ще не вмерла Україна» на бандурі ведуча оголошує пісню «Гомін, гомін по діброві», яку майстерно і натхненно виконав кобзар).

Ведучий учитель. В антракті чи по закінченні нашого вечора-свята запрошуємо бажаючих підійти до виставки плакатів і познайомитися з ними. Там на вас чекають усі національні гімни (ОУН, перший і другий гімни американських українців, «Нова Січ іде», інші регіональні, що різного часу існували в Україні). В кіосках ви зможете придбати значки з національною символікою, відповідну літературу. Там кожен бажаючий одержить текст пісні «Ще не вмерла Україна» з нотами, і зможе прилучитися до пісні, яка приречена на безсмертя, не тільки сам, а й познайомити своїх близьких та рідних. Між іншим, цей текст знадобиться вам, коли станемо розучувати пісню прямо в цьому залі.

А тепер кілька хвилин насолоди — виступає ансамбль фольклорної пісні, який виконає три народних пісні, що записані на … (вказати де) ...

Ведуча вчителька (після виступу ансамблю). Думається, саме текст, що зберігається в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні АН України слід вважати першим джерелом, так би мовити, канонічним твором, а решту слід розглядати лише як варіанти, що побутували і побутують у різних регіонах України. Тоді стануть зрозумілими і знайдуть пояснення появи окремих строф (наприклад: «Наливайко, Залізняк і Тарас Трясило з домовини кличуть нас на святеє діло. І згадаймо славну смерть лицарства — козацтва, щоб не втратить марно нам свого юнацтва»), окремих рядків про Богдана, славного нашого гетьмана, який «оддав Україну ворогам поганим». Між іншим, не слід боятися цих слів, треба просто правильно пояснювати історичну правду про те, як російський царат не виконав умов Переяславської Ради, що зафіксовано у віршах Т.Г. Шевченка, у народних творах, у пісні «Ще не вмерла Україна», якій судилося весь час відмиватися від бруду, але лищитися смарагдинкою слави України.

(На сцену виходить учитель музики і пропонує розучити і виконати пісню «Ще не вмерла Україна» всім разом, всіма присутніми на вечорі-святі. А тих, хто ) знає їїпрохання підспівувати разом з усіма... Добровільні помічники розносять плакати на високих штативах по рядах для того, щоб усі могли читати слова чудо-пісні, головної пісні України, яка стала Гімном держави).

Ведучий учитель.

Гей, гей, браття милі,
Нумо, братися за діло!
Гей, гей, пора встати,
Пора волю здобувати.

Закриття вечора-свята «Приречена на безсмертя».

Проводи гостей. Звучать пісні-пам'ятки.

Підведення підсумків позакласного тематичного заходу «Приречена на безсмертя», аналіз досягнень вдалих місць, недоліків і прорахунків; побажання гостей і учасників вечора-свята, відзначення кращих організаторів і виконавців, батьківського активу класу, спонсорів вечора-cвята «Приречена на безсмертя».


Категорія: укрмова та л-ра | Додав: Nicolaj
Переглядів: 36 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2018