П`ятниця, 17.11.2017, 19:16
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » укрмова та л-ра

В. Підмогильний. «Місто»
[ Викачати з сервера (52.0Kb) ] 01.08.2017, 16:26
ЗОРІЄНТОВАНІ НА ДОБРО

ШУКАЙМО ІСТИНУ!
Урок української літератури в 11 класі

Автор: Людмила ПАНЧЕНКО

ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ. «МІСТО». МОТИВ ПІДКОРЕННЯ ЛЮДИНОЮ МІСТА. РИСИ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНТАЛЬНОСТІ В ОБРАЗІ ІНТЕЛІГЕНТА ІЗ СЕЛА СТЕПАНА РАДЧЕНКА, СКЛАДНІСТЬ І НЕОДНОЗНАЧНІСТЬ ЙОГО ХАРАКТЕРУ.

Мета.

  • проаналізувати роман «Місто» Валер’яна Підмогильного з позицій екзистенціалізму;
  • навчати школярів розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину;
  • визначити риси української ментальності в характері головного героя;
  • характеризувати маргінальний образ українського інтелігента;
  • розвивати критичне мислення, формувати вміння аналізувати світоглядну і психологічну еволюцію характеру головного героя;
  • виховувати почуття людяності, цілеспрямованість, порядність у ставленні до оточуючих людей.

Цілі уроку.
Учні повинні знати:

  • зміст роману «Місто», основні засади екзистенціалізму, суть терміна маргінальність.

Учні повинні вміти:

  • аналізувати ідейно-художній зміст і образи урбаністичного роману «Місто»;
  • характеризувати маргінальний образ українського інтелігента, давати йому власну оцінку;
  • висловлювати і обґрунтовувати власне ставлення до прочитаного.

Етапи ОЗОНу:

  • випереджувальні індивідуальні завдання;
  • цілевизначення;
  • проектування роботи на уроці; рефлексія.

Методи і прийоми: обговорення теми в загальному колі, бесіда, дискусія, індивідуальні творчі завдання, метод «Прес», презентація, відеоінтерв’ю.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання; портрет Валер’яна Підмогильного, мультимедійний проектор, мультимедійна дошка, комп’ютер, музичні записи, уривок із фільму «Розстріляне відродження. Частина 1», презентація, відеоінтерв’ю, Великий тлумачний словник сучасної української мови.

Перебіг уроку

I. Стимулювання та психологічна настанова на роботу.
Мотивація навчальної діяльності.

Учитель.

«Вона нічого не коштує, та багато дає. Вона збагачує тих, хто її отримує і не робить біднішими тих, хто її дарує. Вона триває мить, а в пам’яті, часом, залишається назавжди. Її неможливо купити, випросити, позичити чи вкрасти, бо вона сама по собі нічого не варта, поки її не віддали!»

— Чи зрозуміли ви, про яку людську емоційну приємну реакцію йдеться в цитаті? (Про усмішку.)

— Тож розпочнімо урок з усмішки і подаруймо її одне одному!

На уроці ви маєте показати, що знаєте та вмієте. Зосередитись і побороти хвилювання вам допоможе така пам’ятка (текстна парті в кожного учня):

Я — учень.

Я особистість творча.

Я не боюсь висловлювати свої думки. Помилившись, міркую далі.

Шукаю істину!

— На попередньому уроці ви ознайомилися з біографією В. Підмогильного, одного із найяскравіших прозаїків 20-х років XX століття, найпотужнішого модерніста, представника неореалістичної течії. Творча група учнів нашого класу підготувала короткий відеоролик про життєвий шлях письменника.

Переглянувши відеоролик, замислимося над запитанням: Чому «тільки смерть перетворює життя людини на долю?»

Перегляд відеоролика.
Відповіді учнів на поставлене запитання.

II. Актуалізація опорних знань.

Відповідь на кожне із запитань має складатися із одного слова.

1. Назвіть літературну організацію, до якої належав В. Підмогильний. (ЛанкаМАРС)

2. Як зветься роман А. Франса, перекладений В. Підмогильним? («Таїс»)

3. В. Підмогильний відомий як письменник і… (Перекладач)

4. Як називається село, у якому народився письменник? (Чаплі)

5. Який твір письменника можна вважають вершинним? («Місто»)

III. Повідомлення теми уроку. Визначення мети і завдань уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

Вступне слово вчителя. Ви стоїте на порозі великих змін у власному житті. Незабаром випускний, вступ до ВНЗ, а там і доросле самостійне життя. Хотілося б, щоб роман В. Підмогильного «Місто» допоміг вам у виборі життєвого шляху, а може, й підказав, як уникнути певних складнощів дорослого життя.

Передбачаю, що ваші враження від твору можуть бути доволі суперечливі. Можливо, обговорюючи твір на уроці, ми не дійдемо спільної думки, в котрий раз переконавшись, що художній твір не дає готових відповідей, він ставить перед читачем запитання, спонукаючи його до роздумів над життям.

Тож спробуймо усвідомити прояви української ментальності в образі інтелігента із села Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру.

Опрацювання схеми становлення особистості Степана Радченка.

      Письменник
Справжня квартира;
Письменник
Лектор Вигорський
     
    Рита  
Кімната Задорожного;      
    Борис Задорожний  
товариш;
Зоська. Фокстрот
     
Студент      
  Кухня Гнідого;    
Селянин, що приїхав у місто Товариш Максим Гнідий;
Мусінька
   
Столярня Гнідого;
Товариш Левко;
Надійка
     

Відповіді учнів на запитання:

— Які риси української ментальності в образі Степана ви відзначили, читаючи роман?

— Що відчував відчай Степан Радченко, дивлячись із квартири на 6-му поверсі на місто Київ? Чим було спричинене відчуття духовного спустошення?

Висновок.

Тривога, дисгармонія почуттів приховувалися у сокровенних надрах внутрішнього світу головного героя,а це ЕКЗИСТЕНЦІЯ.

Перегляд підготовленої учнями мультимедійної презентації «Екзистенціалізм як філософський напрям».

Паралельно відбувається опрацювання учнями відомостей з теорії літератури (терміни та їх тлумачення записуються до зошита).

Зміст презентації:

Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ С. К’єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки.

Визначальні риси екзистенціалізму:

— абсурдність буття, відчай, страх смерті;

— особистість має протидіяти державі, суспільству «ворожому» середовищу;

— вища цінність життя — у свободі особистості;

— існування людини тлумачиться як драма свободи;

— у художніх творах розповідь ведеться від першої особи.

Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя

Представники екзистенціалізму називали кілька шляхів порятунку від абсурду: смерть (самогубство, бунт (боротьба), творчість.

В українській літературі екзистенціалізм проявився у творчості В. Підмогильного, І. Багряного, В. Барки, В. Шевчука, у поезії представників «нью-йоркської групи», ліриці В. Стуса.

В. Підмогильний досліджує людину, поєднуючи естетичні засади психологічного роману та філософію екзистенціалізму.

Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їхню психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він письменник відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в час модернізму він набув популярності. В українській літературі психологізм притаманний творчості М. Хвильового, В. Підмогильного, драматургії Л. Костенко.

Словникова робота.

— Головного героя роману «Місто» Степана Радченка називають маргіналом. Що таке маргінал? Звернімося до тлумачного словника української мови.

Опрацювання словникової статті.

Маргінал І.Той, хто втратив колишні соціальні зв’язки і не пристосувався до нових умов життя (звичайно про вихідців із села) 2. Провінціал.

— Стосовно роману В.Підмогильного критики вживають термін «урбаністичний» . Що таке урбаністика?

Урбаністика — це твори мистецтва, які зображують місто, його життя та мешканців, побачені, до того ж «міськими очима». Роман В. Підмогильного «Місто» — урбаністичний.

V. Перевірка домашнього завдання.

Учні виступають із підготовленими вдома повідомленнями.

Історія написання роману «Місто».

Романом «Місто», по суті, було започатковано нову українську урбаністику, саме в цьому творі в ньому уперше в пореволюційні роки було розкрито глибоко, психологічно вірогідно, в дусі класичних взірців Дж. Лондона, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака, Ф. Достоєвського, Панаса Мирного маргінальний характер героя. Водночас роман В. Підмогильного є цілком оригінальним самостійним.

У романі «Місто» Валер’ян Підмогильний описав селянську українську молодь, яка на початку 1920-х років потягнулася в міста, щоб завоювати й зробити своїм українське місто, влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом. Автор показав бажання молодих селян «вийти в люди», здобуваючи колись недосяжну для них науку.

Ось як у 1929 р. письменник пояснював свій задум:

«Написав ”Місто”, бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній. І коли мені частина критики закидає “хуторянську ворожість” до міста, то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».

Історія публікації роману.

Роман був завершений письменником у 1927 р, уперше опублікований у Харкові в 1928 р. У 1929 р. Книгоспілка перевидала роман, а Б. Єлисаветський переклав його російською мовою — у 1930 р. роман виходить у серії «Творчество народов СССР». Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як й інші твори письменника, був заборонений. До читача твір повернувся аж у 1989 р.

Оцінка твору критикою.

Після першої публікації роман викликав значний інтерес у громадськості. Його обговорювали на читацьких конференціях, у пресі з’явилися рецензії літературознавців. Одні критики захоплювалися твором, у якому відбилася філософія життєствердження епохи, інші тлумачили роман у дусі соціологізму, називаючи книжку «антирадянською», бо в ній не показано «змички робітників і селян», немає уславлення колективізму, робітничого класу, а психологічний аналіз тогочасних проблем, увага до людини, її внутрішнього світу вважалися дрібнобуржуазною ідеологією, неприйнятною для соціалістичного суспільства. Деякі критики вважали роман автобіографічним, головного героя ототожнювали з автором, проти чого у своїх виступах у пресі Валер’ян Підмогильний застерігав читачів.

Дослідники творчості Валер’яна Підмогильного вважають, що прототипом Степана Радченка був відомий поет і прозаїк, автор роману з екзистенціальними рисами «Недуга», друг Валер’яна Підмогильного Євген Плужник.

Лише нині, з відстані часу, можемо об’єктивно оцінити вагомий внесок письменника в розвиток національної літератури, який полягав у намаганні пізнати модерну українську людину.

Особливості сюжетної лінії.

До свого роману Валер’ян Підмогильний бере узяв два епіграфи:

Як можна бути вільним, коли маєш тіло?
А. Франс. «Таїс»

Шість прикмет має людина: трьома подібна вона на тварину, а трьома на янгола: як тварина — людина їсть і п’є: як тварина — вона множиться і як тварина — викидає: як янгол — вона має розум, як янгол — ходить просто і як янгол — священною мовою розмовляє.
Талмуд. Трактат. Авот

З приводу епіграфів Соломія Павличко зазначала:

«Він (автор) зробив тіло головним героєм ”Міста” й висунув ідею двоїстості людини, яка складається з ангельського і тваринного начал. Герої Підмогильного страждають від роздвоєності між душею (розумом, інтелектуальною сферою) і тілом, статевим потягом. Гармонія між цими двома сферами дається важко. По суті вона, на думку автора, — неможлива».

Формуючи нову модель психолого-реалістичного роману, В. Підмогильний експериментує з композицією твору: на традиційну оповідну з її зав’язкою, кульмінацією, розв’язкою (у романі «Місто» це сюжетна лінія становлення письменника) накладає кризову (сюжетна лінія Степанових стосунків із жінками), яка характерна для пригодницьких творів. Таким чином він динамізує психологічний роман.

Які почуття переживає Степан до кожної із жінок?

З цього приводу Соломія Павичко писала: «Жінки для Степана Радченка — талісман його успіху, по суті його жертва... жінка є лише об’єктом почуття й екзистенціального пошуку мужчини. Однак цей пошук абсурдний, як абсурдне саме життя... Для чоловіків це пошук самоствердження, а не кохання».

Основною сюжетною лінією роману є еволюція головного героя Степана Радченка, який проходить путь від ворожості і ненависті до примирення з Містом. Внутрішні зміни в свідомості головного героя відображаються через його ставлення до урбаністичної культури.

Розповідь подана через історію душі — енергійного сільського юнака, який приїздить до Києва, вступає до технічного вузу й сподівається повернутися з новими знаннями у село.

VI. Робота з текстом твору

Виконання завдання на встановлення відповідності (на мультимедійній дошці).

З а в д а н н я .

Визначте, який епізод відповідає певному сюжетному елементові роману «Місто» В. Підмогильного:

А Експозиція

Б Зав’язка

В Кульмінація

Г Розв’язка

1. Смерть Зоськи

2. Приїзд Степана до Києва, знайомство із містом.

3. Знайомство з Ритою

4. Поселення С. Радченка у Гнідих.

Бесіда.

— Яка ще сюжетна лінія розвитку об разу Степана Радченка домінує у творі? (Народження і становлення героя як письменника).

— Ким був у селі Степан? (Підпасичем-приймаком, повстанцем, секретарем сільбюро Спілки робземлісу)

— Під яким псевдонімом друкувався Радченко? (Стефан)

— Яку назву мало перше оповідання Стефана? («Бритва»)

— Яке прізвище критика, що високо оцінив оповідання Радченка? (Вигорський)

— Де Радченко познайомився із Вигорським? (На курсах української мови).

— Чому питання української мови у 20-30-х роках було актуальним? (Був період НЕП, українізації, володіння мовою було необхідне потрібна для держслужбовцям).

— Яким чином матеріальний стан Радченка покращився? Що сповнювало його щастям?

— Як ставилися до Степана в літературних колах? (Спочатку просто терпіли, згодом звикли, потім симпатизували).

— Яку посаду в журналі займав наприкінці роману Радченко? (Секретар журналу)

Висновок.

Образ Степана Радченка складний, суперечливий, далеко не однозначний. Письменник зобразив людину, у якій борються добро із злом, яка спроможна заради самоствердження на злочин, але разом з тим — це неординарна особистість, не позбавлена вміння скептично, а то й іронічно, сприймати себе та навколишній світ. У творі автор не робить різких акцентів, не підносить і не виправдовує свого героя, не нав’язує читачеві своїх висновків, а змушує його замислитися над людською природою, що є невід’ємною складовою її дійсності.

Робота в групах.

Учитель. У житті нелегко зрозуміти оточуючих, їхню поведінку, мотиви вчинків. Кажуть, для цього треба подивитися на події очима іншої людини, поставити себе на її місце. Пропоную групам зайняти позицію певної категорії читачів. Попереджаю, що вона може не збігатися з вашою, але хочу, щоб ви спробували оцінити поведінку Радченка з позиції інших людей людини.

Кожна група має заповнити таблицю, зазначивши позитивні та негативні риси характеру Степана Радченка з точки зору певної групи читачів. У нижньому рядку ви маєте обґрунтувати свою позицію.

Учні першої групи доводять, що Радченко — взірець цілеспрямованої особистості і в нього є чого повчитися.

Учні другої групи пояснюють, чому вважають його цинічним егоїстом.

Учні третьої групи пояснюють, чому їм важко остаточно визначитися зі ставленням до героя твору.

Складання сенкана.

Учні роблять записи в зошитах за схемою:

Степан Радченко

1. Дібрати 2-3 означення, що характеризують героя твору.

2. Дібрати 2-3 дієслова, що схарактеризували б дію чи стан цього персонажа.

3. Назвати почуття, яке Степан Радченко викликає у вас (1-2 словами).

4. Визначити особу, предмет, явище природи, з яким асоціюється герой роману.

Метод «Прес».

Учитель. Тепер у вас сформувалися особисті думки щодо головного героя роману. Користуючись схемою, яку ви бачите, сформулюйте відповідь на запитання:

Чи завоював Степан Радченко МІСТО?

ТЕЗА

ДОКАЗ

ВИСНОВОК

я вважаю, що Степан Радченко — завоював...;

тому що...; оскільки

таким чином, можна стверджувати, що... . Отже, секрет успіху...;

я вважаю, що Місто примусило...

бо доказом може бути...;

таким чином, можна стверджувати, що...

я ще не сформулював собі чіткої думки про те, чи завоював Степан Місто.

тому що...; доказом є... .

можна сказати: досягає успіху той, хто... .

Роман «Місто» порушує проблему перспективи української нації, узагальнивши її в епіграфі з Талмуду. Тільки споконвічна боротьба людини за чистоту своєї душі робить її подібною до янгола. Саме цю істину відкриває нам В. Підмогильний у своєму завжди актуальному творі.

VII. Підсумки уроку.

Виступ експертної групи (Зачитуються найцінніші думки, що прозвучали на уроці)

Оцінювання роботи учнів на уроці.

Рефлексія.

Дати відповіді на запитання:

  • Що вам особисто дало знайомство з твором і з такою непересічною, суперечливою, цікавою особистістю, як Степан Радченко?

  • Чи доцільно було вводити роман в програму літератури 11 класу? Чому?

VIII. Домашнє завдання.

Написати твір-роздум на одну з тем:

  • Степан Радченко — цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої особистості?

  • Яким треба бути, щоб досягти успіху в житті?


Категорія: укрмова та л-ра | Додав: Nicolaj
Переглядів: 93 | Завантажень: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017