Субота, 25.03.2017, 05:54
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог файлів

Головна » Файли » Уроки » світова л-ра

Міфи давньої Греції
[ Викачати з сервера (79.9Kb) ] 20.05.2016, 17:37
МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Цикл уроків у 8 класі

Цикл уроків з емоційно-естетичного вивчення давньогрецьких міфів «Яблуко розбрату», «Ахіллесова п’ята», «Троянський кінь» (у контексті суміжних видів мистецтва)

Урок 1. Троянський цикл давньогрецьких міфів
(вступний урок-занурення в життя давніх греків та античних героїв)

Що б не чинили царі навіжені — страждають ахейці.

Мета: поглибити знання школярів про Стародавню Грецію (життя, побут, вірування, культуру давніх греків), на їх основі — уявлення про давньогрецьку міфологію та її значення для розвитку античного суспільства і світової культури; сприяти закріпленню початкового знання про поняття «міф» (актуалізація знань, здобутих у 6 класі); формувати вміння усного словесного малювання, навички використання довідкової літератури; розвивати інтерес до історичної, культурної спадщини, мотивуючи подальше застосування додаткових знань в урочній та позакласній діяльності восьмикласників.

Обладнання: історична карта «Стародавня Греція», виставка науково-популярної та художньої літератури, присвяченої темі уроку; репродукції картин П.Рубенса «Суд Паріса», П.Мола «Гомер, який диктує свої поеми».

Хід уроку

Вступне слово вчителя.

«Чи завжди ми замислюємося над тим, чому саме так говоримо, як ми це робимо і чого прагнемо досягти? Чому інколи предмет суперечки чи ворожнечі називаємо «яблуком розбрату», а, наприклад, слабкі сторони власного характеру приховуємо за крилатим висловом «ахіллесова п’ята»? Які почуття викликає у нас словосполучення «троянський кінь»? На ці та інші запитання ми знайдемо відповіді, звернувшись до вивчення героїчних міфів Стародавньої Греції.»

Бесіда за запитаннями:

— Які давньогрецькі міфи, що вивчалися в 5 класі, вам запам’яталися? Поясніть власні враження.

— Про що ви дізналися з цих міфів?

— Чи допомогли вони вам краще уявити життя людей у Стародавній Греції?

Презентація учителем деяких фрагментів з книг класної виставки (праці С.Піча та Е.МіллардаТахо-Годі, П.Гіро).

— Про які явища природи, людські риси характеру нагадують вам герої давньогрецьких міфів про Деметру іПерсефону, Нарциса, Дедала та Ікара, Геракла?

— Чим, на ваш погляд, пояснюється такий спосіб міфологічного відображення дійсності, в якому художній образ використовується з метою формування первісних уявлень про явища природи та створення світу?

Вивчення нового матеріалу.

Давньогрецькі міфи не тільки розповідали про життя богів і титанів, а й уславлювали імена найвеличніших з людей, котрі мужньо боролися за справедливість, свободу, честь.

— Імена яких давньогрецьких героїв вам відомі?

— Чим вони прославилися на весь світ?

Про деякі героїчні події минулого ми дізналися завдяки знахідкам археологів і тим літературним творам, що збереглися до наших часів. Автором найвідоміших з них — героїчних поем «Іліада» та «Одіссея» — вважають Гомера, легендарного поета Стародавньої Греції, уявний образ якого зобразив на своїй картині італійський художник П’єр Франческо Мола.

Демонстрація та обговорення репродукції картини «Гомер, який диктує свої поеми».

Запитання для бесіди:

— Як ви вважаєте, про що мав би говорити зі своїм учнем великий поет античності?

— А що Гомер сказав би нам, якщо б вдалося оживити цю картину?

Можливо, він звернувся б до нас із такими словами:

Зупинися, благаю, сторонній, на мить —
Я тобі розповім, чому серце болить,
Завмирає в словах тих далеких часів...
Ми за свідків візьмем олімпійських богів,

І згадає аед драматичніший міф,
Як боровся із долею хитрий Сізіф,
Як під Троєю гинули славні сини...
Ти почуєш від них голоси давнини!

Запис до зошитів теми уроку та епіграфа до нього.

Читання та обговорення міфу «Яблуко розбрату» (першої частини «Історії Троянської війни» Я.Парандовського).

Запитання для фронтальної бесіди:

— Чиє пророцтво і чому перешкодило Зевсу і Посейдону здійснити власні мрії та одружитися з морською німфою Фетідою? Як це, у свою чергу, вдалося фессалійському царевичу Пелею?

— Чому на весілля Фетіди та Пелея не запросили богиню Еріду? Як вона помстилася і посварила між собою Геру, Афіну й Афродіту?

-— Хто вирішив долю золотого яблука, що призначалося «найпрекраснішій»?

— Чому син Пріама, царя Трої, віддав перевагу богині Афродіті?

— Які події спричинили Троянську війну? Чи слушна думка одного із грецьких воїнів, Терсіта, який сказав: «Що б не чинили царі навіжені — страждають ахейці»?

Словникова робота.

Німфи (гр. «nymphe» — наречена, молода жінка) — у грецькій міфології численні божества в образі юних дів, алегорії сили і явищ природи. Вважалися покровительками шлюбу. Розрізняли німф морських, річкових, джерельних, гірських, лісових тощо.

Ахейці — одне з давньогрецьких племен. У поемах Гомера ахейцями називаються усі греки.

Аед (гр. — співак, поет) — за часів Гомера — поет і співак.

Яблуко розбрату — причина ворожнечі, суперечок, незгод між кимось.

Сізіфова праця — безплідна, важка, нескінченна робота.

Закріплення та узагальнення нового матеріалу.

Робота учнів у творчих групах над виконанням завдання: підготувати усну оповідь за картиною П.Рубенса «Суд Паріса», використовуючи текст прочитаного міфу «Яблуко розбрату».

Конкурс на кращого аеда-оповідача.

Заключне слово вчителя.

Домашнє завдання. Прочитати міф «Початок Троянської війни». Підготувати усний твір-мініатюру «На казку чи реальність схожий міф?».

Урок 2. Поетизація людського героїзму та подвигу
(урок-роздум про характери героїв Троянської війни)

Мета: поглибити знання учнів про особливості світосприйняття давніх греків, роль фатуму; збагатити їхні уявлення про міф як особливу форму образної свідомості давньої людини; формувати навички творчої інтерпретації літературного твору (виразне читання, інсценування, драматизація); сприяти розвиткові естетичної культури читачів.

Обладнання: репродукції картини Ж.Л. Давіда «Гнів Ахілла» та М. Ге «Ахілл, який оплакує Патрокла».

Хід уроку

Бесіда за запитаннями:

— Відомо, що кожен із богів приніс на весілля Фетіди та Пелея свій подарунок. Що вирішила подарувати молодому подружжю богиня розбрату Еріда?

— Чому долю золотого яблука Зевс довірив пастуху Парісу?

— Які пророцтва були пов’язані з народженням Ахілла та Паріса?

Конкурс на кращу учнівську інсценівку за міфом «Яблуко розбрату».

Запитання для загальної оцінки творчих робіт.

— Чи відповідає переглянута інсценівка вашим враженням після прочитання міфу?

— Чи є, на вашу думку, гра акторів емоційно достовірною і максимально наближеною до зображуваних подій?

— Чи однакове враження справили на вас гра акторів і художнє оформлення переглянутої інсценівки?

Учитель. Давні греки вірили в те, що доля кожної людини остаточно вирішується до народження і змінити її не можуть навіть боги. Так, «батько історії» Геродот у своїх працях щоразу згадує пророцтва оракулів і цитує їх, оскільки саме в них давні греки бачили першопричину всіх подій. І це чудово відображено в міфі про початок Троянської війни.

Читання другої частини міфу «Облога Трої» (початок Троянської війни).

Обговорення прочитаного за запитаннями.

— За яких обставин Паріс викрав Єлену, дружину лакедемонського царя Менелая?

— Який закон порушив Паріс? Чому автор називає його варваром?

— Захистити честь Менелая вирішили всі воїни Еллади, крім одного юнака, від якого, про що сповістили оракули, залежала доля походу до Трої. Як звали цього юнака, і чому його переховували батьки?

— Кому Агамемнон доручив знайти Ахілла?

— Чи зміг син Пелея і Фетіди взяти участь у поході? Яким воїном він себе виявив під час облоги Трої?

— Чому автор, описуючи Ахілла в бою, називає його «невтомним і нездоланним «?

— «Самі боги, — зазначає автор, — брали участь у цій безприкладній битві», але ніхто не міг обійти пророцтво Калхаса. Що стверджував оракул?

— Чому Ахілл відмовився від участі в облозі Трої, і що примусило його повернутися?

Усне словесне малювання за картиною Ж.Л.Давіда «Гнів Ахілла» та давньогрецької скульптури «Ахілл і Патрокл» (III ст. до н.е.), М. Ге «Ахілл, який оплакує Патрокла».

Завдання: порівняти мистецькі твори і з’ясувати, автору якого з них вдалося передати той драматизм і те найвище емоційне напруження, що характеризують епізод страждань Ахілла над тілом загиблого друга Патрокла.

Коментоване читання сцени «Гнів Ахілла» (від слів «Визволений Ахіллес побіг на рівнину» до слів «Ахіллес недовго жив після смерті Гектора»).

Завдання: прокоментувати поведінку Ахілла та Гектора в битві під мурами Трої; пояснити таку авторську оцінку Гектора: «Він знав, що бореться за неправе й приречене діло, проте боровся до останнього подиху з почуття обов’язку і власної честі».

Словникова робота.

Варвари (гр. barbaros — іноземець) — у греків і римлян назва чужоземців. Основний зміст цього терміна за часів античності полягав у протиставленні відсталих племен і народностей «культурним» грекам і римлянам.

Оракул — людина, яку давні греки вважали посередником між земним світом та богами і яка вміла розпізнавати волю богів.

Фатум — у міфології уособлення волі богів, безповоротної долі.

Ахіллесова п’ята — слабке, вразливе місце.

Учитель. Пам’ятаєте, давні греки вірили не тільки в існування богів, а й у те, що кожна людина має власну долю. Олімпійські боги нічого самостійно не вирішують і виконують повеління Мойр. Мабуть, тому великий Зевс у критичну хвилину дістає золоті терези і зважує на них долі Ахілла та Гектора. «...Доля Гектора упала в Аїд. Усі боги мовчки одступили від троянського героя», — читаємо в тексті міфу. Гектор загинув, а як склалася доля Ахілла?

Робота з теорії літератури.

1. Бесіда за запитаннями.

— Чи впливає наперед визначена доля на характер і поведінку головних героїв міфу «Ахіллесова п’ята»?

— Яким чином у героїчному міфі співвідносяться погляди давніх греків на природу, людину і навколишній світ?

2. Індивідуальне завдання для учнів: дайте власне визначення поняття міф, використовуючи ключові слова і словосполучення; порівняйте власне визначення з тим, яке подано в підручнику літератури, і в разі потреби доопрацюйте свій варіант.

3. Запис визначення до зошитів.

Міфи (гр. переказ) — оповідання про поганських богів і надприродних героїв, створені в період, коли людина не відокремлювала себе від природи, коли вона в своїй пізнавальній діяльності ще не проводила чіткої межі між матеріальним та ідеальним і олюднювала все в навколишньому середовищі.

Домашнє завдання. Читати міф «Троянський кінь». Підготувати сюжетний коментар до картини Ж.Л.Давіда «Андромаха, яка оплакує смерть Гектора».

Урок 3. Троянська війна — сторінка нашої історії
(заключний урок-вирок усім учасникам Троянської війни — богам і героям)

Мета: з’ясувати причини тривалості Троянської війни та розкрити закономірність падіння Трої; продовжити формувати навички творчої інтерпретації літературного твору з використанням різних видів художньої діяльності; виховувати інтерес до читання, удосконалювати естетичну культуру школярів.

Обладнання: репродукції картин Ж.Л.Давіда «Андромаха, яка оплакує смерть Гектора» і невідомого нідерландського художника «Руйнування Трої».

Хід уроку

Звіт творчої групи учнів, які готували сюжетний коментар до картини Ж.Л.Давіда «Андромаха, яка оплакує смерть Гектора».

Рецензування творчого звіту.

План-пам’ятка для рецензента (в запитаннях).

— Чи в повному обсязі розкрита передісторія того сюжету, який було використано французьким художником, автором картини «Андромаха, яка оплакує смерть Гектора»?

Наскільки вдало оповідачі змогли поєднати міфологічний сюжет і засоби занурення в емоційний стан героїв картини?

Якою мірою запропонована творча робота поглибила ваші враження від прочитаного? Чи викликала вона бажання знову повернутися до художнього твору (літературного тексту, картини)?

Слово вчителя, який підсумовує проведене обговорення.

Бесіда за запитаннями:

— Відомо, що Троянська війна тривала приблизно десять років. Чи можна пояснити такий факт лише відсутністю військових умінь ахейців або прихильністю фортуни до їхніх ворогів?

— Яку роль у цьому відігравали ахейці та троянці, а яку — боги?

Ознайомлення учнів із темою уроку та епіграфом до нього.

Наша страна не погибнет вовек по воле Зевса
И по решенью других присно-блаженных богов.
Ибо хранитель такой, как благая Афина Паллада,
Гордая грозным отцом, длани простерла над ним.

Солон. «Благозаконня»

Читання заключного епізоду міфологічної історії «Облога Трої».

Бесіда за змістом прочитаного.

— Хто після загибелі Ахілла став його наступником і здобув у жорстокій боротьбі зброю полеглого героя?

— Мешканці Трої, як і ахейці, вірили в чудодійну силу ідолів та культивували зображення своєї покровительки. Як звати цю богиню?

— На який вчинок відважилися Діомед та Одіссей, після чого «ніхто з троянців не сумнівався: настав день остаточної поразки»?

— Добре відомо, що серед ахейців Одіссей користувався неабиякою пошаною за свій розум. Навіть автор називає його «хитромудрим «. За яких обставин Одіссею вдалося підтвердити свою «хитромудрість «?

— Який задум царя Ітаки приховувався всередині троянського коня?

Конкурс на кращий експромт.

Завдання для учнівських команд: підготувати переказ міфу «Троянський кінь» з використанням елементів художньої оповіді (наприклад, спогади Одіссея про події останнього року Троянської війни).

Виразне читання вчителем уривка з твору, починаючи зі слів «У череві дерев’яного коня сиділи...» і закінчуючи словами «Гинув кожен, хто потрапляв до рук завойовників...».

Бесіда за змістом прочитаного уривка. Актуалізація теми уроку (обговорення слів спартанського царя Павсанія «Переможений плаче, переможець гине»).

Усне словесне малювання за картиною невідомого нідерландського художника «Руйнування Трої».

Словникова робота.

Троянський кінь — підступний дарунок ворогам, який полегшує перемогу над ними; обманні дії.

Афіна Паллада — у давньогрецькій міфології богиня мудрості та справедливої війни.

Кассандра — у грецькій міфології донька троянського царя Пріама і Гекуби; мала дар віщування. Не добившись від неї кохання, Аполлон помстився Кассандрі тим, що ніхто не вірив її пророцтвам.

Лаокоон — у грецькій міфології жрець Аполлона. За те, що прагнув відвернути від Трої лихо — підступного данайського (троянського) коня, боги наслали на нього і його синів величезних водяних змій, які задушили Лаокоона.

Палладіон (або Палладій) — дерев’яне зображення бога, яке вважалося своєрідним оберегом міста; в Греції зображали головним чином Аполлона, Афродіту і, найчастіше, Афіну Палладу, від імені якої й отримав свою назву.

Жрець — особа, що здійснювала богослужіння, жертвоприношення в язичеських релігіях.

Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда за запитаннями.

— Міф начебто має щасливу розв’язку: Менелай звільняє Єлену і забуває про свою образу, «подружжя помирила солодка богиня Афродіта». Та чи один Паріс був винен у викраденні Єлени та розв’язанні війни?

— Чи можна виправдати жорстокість на війні будь-якими причинами, навіть тими, що призвели до розв’язання Троянської війни?

— Які причини падіння Трої ви вважаєте визначальними? Чи можна розглядати цей факт як такий, про який все було ясно з самого початку розвитку подій?

— Що відрізняє прочитані міфи від тих, які вивчалися в 5 класі, від інших літературних творів?

— Чи можна розглядати міф як жанр літератури (разом із казкою, оповіданням)? Поясніть власну думку, спираючись на додатковий матеріал.

Учитель. Разом із падінням Трої, або Іліона, як називає це місто Гомер у своїй поемі «Іліада», Троянська війна стає однією із сторінок нашої історії. Але не закінчується історія пригод учасників цієї війни: відважного Агамемнона, хитромудрого Одіссея... Про це ми дізнаємося іншим разом, коли перегорнемо сторінки не менш відомої поеми великого аеда Давньої Греції.

Незважаючи на прикрі жорстокості, непримиренність, ворожнечу, розбрат, які описуються в давньогрецьких міфах, залишається очевидним факт величезного впливу цих творів на розвиток людства, його культури та мистецтва.

Не загине ніколи Еллада, країна славетних героїв,
Навіки вогонь Прометея осяє безсмертних ім’я.
Їх справи великі щораз надихатимуть людство,
І воля богів-олімпійців тому запорука!

Домашнє завдання.

Індивідуальне: підготувати запитання для інтелектуальних конкурсів до уроку розвитку мовлення.

Групове: інсценувати фрагменти давньогрецьких міфів, що вивчалися в 6 класі.


Література

Ашукин Н., Ашукина М. Крылатые слова: Литературные цитаты; образные выражения. — М., 1987.

Гіро П. Частная и общественная жизнь греков. — С.-П., 1995.

Каган М. Мифология искусства. Историко-литературное исследование внутреннего строения мира искусств. — Л., 1972.

Корж Н., Луцька Ф. Із скарбниці античної мудрості. — К, 1988.

Лісовий І. Античний світ у термінах, іменах і назвах. Довідник з історії та культури Стародавньої Греції і Риму. — Львів, 1988.

Парандовський Я. Міфологія. Вірування та легенди стародавніх греків і римлян. — К., 1977.

Пич С., Миллард Э. Иллюстрированная мировая история. Греки / Пер. с англ. Н.Белоусовой. — М., 1995.


Категорія: світова л-ра | Додав: Nicolaj | Теги: урок, Міфи, Зарубіжна література
Переглядів: 491 | Завантажень: 22 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017