Четвер, 30.03.2017, 16:36
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Інцидент уроку

Інцидент уроку

Інцидент — це те, що сталося раптово, незапланованим чином і тому привернуло до себе особливу увагу, ставши предметом обговорення людей як свідків події.

Життя в своєму постійному русі сповнене інцидентів. їхня особливість полягає в абсолютній відсутності усвідомленої волі людини і присутності «волі обставин». Створюють інцидент обставини.

Тому вони завжди несподівані й тому їх не любить учитель. Він так і каже: «Боюся цих жахливих ситуацій...», «З дітьми складно впоратися..», «Урок зривається».

Інцидентом уроку стає все те, що перебуває за межами логічного розгортання мисленнєвої роботи. Зазвичай це відбувається несподівано і «підриває» плавний перебіг уроку.

• Упала книжка, зчинивши ударом об підлогу глухий і різкий звук...

• Хтось чхнув на високій ноті — всі засміялися...

• Відчинилися двері — ввійшов міліціонер...

• Полилася вода з нещільно закритої пляшки...

• Вітром розчахнуло вікно — полетіли папери зі столів...

• Хтось сказав: «Набридло! Скільки можна писати!..»

Інциденти бувають дрібними і значними залежно від часу, протягом якого вони відбуваються, кола соціальних відносин, кількості людей, втягнених у розгорнуті події. Трапляються події веселі чи сумні за характером проживання взаємин, комічні або драматичні.

Ось дрібний інцидент, його майже не помітили діти. Тільки вчитель та учень проживали цікавий епізод.

Коли вчителька стала звертатися до п'ятикласників на Ви, вони були просто-таки шоковані. Через кілька хвилин один хлопчик запитав учительку:

— Можна Ми пересядемо? У стола ніжки хитаються.

— Скільки вас? — запитала вчителька.

Учень, ще більше ошелешений, відповів: «Я один».

А ось значний інцидент — ціла подія, яку вся школа обговорювала тривалий час.

...Дівчинка втратила свідомість. Медична сестра в цей час проводила заняття в якомусь класі. Не знаючи, де саме відбуваються заняття, діти розбіглися по всіх класах, щоб покликати її на допомогу, доки дівчата разом з учителькою виявляли першу необхідну турботу...

Якщо серйозна допомога не потрібна, то немає потреби й у втручанні вчителя. Адже необхідно вчити і привчати дітей самостійно справлятися з сюрпризами життєвих обставин. Інцидент у такому разі ровсім не розв'язує вчитель.

Інцидент розв'язує учень, що опинився в цих обставинах.

Ось як найкраще це зробити.

Крок перший — змалювати обставини, що сталися. Дуже часто дитина лякається того, що сталося, бо воно порушує перебіг уроку, тому вчитель знімає напруження таким описом, висуваючи на перший план саму обставину, а не злу волю дитини. .

Наприклад: «Таке трапляється з людьми. Коли вони стомлюються і справа не йде, все валиться з рук...» або «Наш організм не завжди підвладний нам, а ми не завжди владні над ним...».

Крок другий — оцінити те, що сталося, з погляду соціальних норм життя. Що б не сталося, воно завжди зайве в уроці, оскільки порушує робочий настрій і перебіг діяльності. Правила групової інтелектуальної діяльності виключають «зайве». Крім того, інцидент слід оцінювати з погляду гігієни, етики, естетики, права, культури праці, психології. Учитель, імовірно, каже таке: «Але галас заважає працювати всім. Та й речі наші не можуть лежати на підлозі. Підлога брудна, речі беремо в руки...» або «Смачну булочку краще з’їсти, запиваючи чаєм, за чистим столом, та й під час занять вона перебиває думки...».

Крок третій — запропонувати учневі допомогу в розв’язанні його ситуації. Щойно прагнення виправити ситуацію народилося, можна запропонувати певну інструкцію, як краще виконати дії. До того ж добре було б залучити до допомоги товаришів. Учитель додає: «Хочете, щоб Вам хтось допоміг? Я? Ваші товариші?» або «Серветка не потрібна? Може, паперовий пакет, щоб зошити не забруднити?»

Педагог спрямовує думку дитини на розв’язання ситуації, але сам не змінює обставин — це роблять діти як суб’єкти свого життя.

Інцидент часто лякає вчителя тому, що він підозрює злу волю дитини, яка хоче зірвати урок, щоб не вчитися. Звичайно, такого варіанта не слід відкидати зовсім за нинішньої невихованості дітей. Однак у такому разі вчитель інтерпретує інцидент як «волю обставин», але ні в якому разі не волю супротивника, що прагне дошкулити вчителю.

Учитель не любить інцидентів. А діти отримують величезне задоволення від розгортання несподіваних подій, сприймаючи інцидент як театральний спектакль. Про те, що сталося на уроці, діти згадують, переповідають батькам, приятелям.

Кожний красиво розв’язаний інцидент — це відсотки в капітал успішної роботи вчителя. А для дітей такий щасливо розв’язаний інцидент — величезний життєвий досвід гуманного ставлення до людини, що опинилася в складній ситуації.


За виданням:
Щуркова Н. Е.
Воспитание на уроке. —
М.: Педагогический поиск,
2007. —160 с.


Категорія: Мої статті | Додав: Nicolaj (01.03.2011)
Переглядів: 1814 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
дуже хороші поради, усі б учителі їх використовували...

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017