Четвер, 30.03.2017, 16:37
Вітаю Вас Гість | RSS

Кунцівська школа    
ВІРТУАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Мої статті

Комунікативно–діяльнісний підхід до вивчення рідної мови
Комунікативно–діяльнісний підхід
до вивчення рідної мови
на основі вчительської психодіагностики

Найбільший успіх мають ті методи,
які в центр уваги ставлять учня

Керуючись діючою програмою з рідної мови, у своїй роботі втілюю в життя головні завдання шкільного курсу, а саме:

- виховання потреби у вивченні рідної мови;

- формування духовного світу учнів, загальнолюдських цінностей шляхом прилучення через мову до культурних надбань рідного народу й людства.

Випускник сучасної школи має володіти рідною мовою на усіх рівнях її функціонування, в усіх її стилях, засвоїти базові правописні, граматичні, стилістичні та інші навички.

Знання – це багатство, яким треба вміти розумно розпоряджатися, своєчасно й у потрібному обсязі виявити чи продемонструвати. А для цього учень повинен навчитися спілкуватися, демонструючи ту чи іншу сторону певних галузевих знань. Комунікативно – діяльнісний підхід у вивченні української мови – це запорука успіху щодо подальшої реалізації набутих знань, умінь та навичок. Він передбачає використання набутих знань на уроках мови та літератури, у міжпредметних зв’язках, у позаурочний час, у спілкуванні з однолітками, після школи у процесі здобування майбутньої професії й упродовж всього життя.

Щоб наближатися до поставленої мети, намітила у своїй роботі етапи, спираючись на шкільну методичну проблему «Підвищення ефективності навчально – виховного процесу на основі вчительської психодіагностики».

Ідея індивідуального підходу до дітей при вирішенні будь – якого питання під час навчально – виховного процесу не є новою. Основна умова його здійснення – правильна «постановка діагнозу». Важко уявити собі лікаря, який розпочне лікування хворого без попереднього огляду та встановлення діагнозу. Аналогічно до лікарів, педагоги також лікують, проте у багатьох випадках діагнози, які ставлять учителі, вихователі, мають «житейський» характер. Вони побудовані на здоровому глузді, виробляються інтуїтивно, тобто підсвідомо. Це, на жаль, не дозволяє глибоко проникнути у внутрішній світ дитини, нерідко призводить до недостовірних, помилкових висновків. Наприклад, учитель вважає, що учень не встигає тільки через невміння логічно мислити. Тоді як насправді причина має більш глибокий характер – у дитини надзвичайно обмежена стійкість сприймання, малий обсяг короткочасної пам’яті.

Щоб уникнути подібних помилок у постановці діагнозу, треба, щоб він мав науковий характер, будувався за рекомендаціями шкільної психодіагностики. Проте вчительська психодіагностика на сьогоднішній день у деяких відношеннях ще перебуває на стадії становлення. Якщо процес впровадження вчительської психодіагностики умовно розділити на два етапи (1 етап – постановка діагнозу; 2 етап – врахування її результатів під час навчально–виховного процесу), то особливо гостро ця проблема проявляється при пристосуванні навчально–виховного процесу до типологічних (групових) та індивідуально–психологічних особливостей школярів.

Грамотне (наукове) застосування результатів титанічної роботи в галузі психолого–педагогічних спостережень та діагностувань, звичайно ж, вимагає ретельної підготовки до кожного уроку. Основна складність при цьому – брак часу та недостатня кількість науково – методичної літератури з цього питання, відсутність методичних розробок з урахуванням саме цього аспекту.

Перший крок своєї роботи – формувати в учня мотивацію навчальної діяльності: виховання бажання, а потім потреби вчитися, зокрема вивчати українську мову та літературу. Без такого бажання вчитель мало що спроможний зробити в плані як навчання, так і виховання дитини. Формування мотивації – це виховання світогляду, смаків, ідеалів, загальнокультурних цінностей, які означають взаємозв’язок слова і діла, активну життєву позицію, здійснення певної конкретної мрії. У ході цієї роботи використовую різні методи й прийоми. Приводжу позитивні приклади із життя наших випускників, залучаю засоби масової інформації, художні тексти, навіть антиприклади.

Враховуючи типологію темпераменту своїх учнів, пропоную їм завдання, керуючись розробленими рекомендаціями педагогічної ради школи.

Дітям з флегматичним темпераментом даю, по можливості, більше часу й на виконання завдань пізнавального характеру, і на практичні вправи, і на підготовку відповіді біля дошки. Практикую замість усного письмове опитування таких дітей.

Меланхолікам намагаюся давати більше часу для відпочинку, опитувати, викликати до дошки на перших етапах уроку. Уважно стежу за їхньою адаптацією до нових умов діяльності, підтримую прагнення до переборення труднощів.

В учнів–холериків заохочую найменші прояви врівноваженості, позитивно оцінюю навіть незначні зміни в поведінці, їх не можна при всіх соромити за проступки, а тому дію від протилежного, несподівано приємного. Загальною умовою корекції гіперактивної поведінки учнів – холериків вважаю стійке, розмірене поводження з такими дітьми.

При роботі з учнями – сангвініками обов’язково звертаю їхню увагу на цікаві аспекти завдання. У даних випадках можуть бути корисними й підбадьорювання і заклик до подолання труднощів, і розповідь про подальші перспективи роботи.

Головне – досягти того, щоб учень накопичував досвід виявлення відповідної вимогливості до себе, наполегливості в праці.

Працюючи над розвитком в учнів комунікативних здібностей, окремим дітям пропоную завдання – конкурси, завдання – диспути, іншим – реферативні завдання, у ході підготовки до яких можливо витратити більшу кількість часу, обдарованим учням пропоную творчі завдання, які активізують творчу уяву, художнє мислення, літературні здібності. Результати їхньої роботи обов’язково демонструються на уроках – зачитуються, коментуються, оформляються до шкільної газети «Наші діти».

Наступним, на мою думку, найоб’ємнішим етапом роботи вважаю безпосередній контакт з учнями з метою передачі знань, умінь, навичок. На цьому відрізку своєї роботи керуюся старим, але істинним постулатом - учити вчитися, здобувати знання власною працею, власним пошуком, для обдарованих учнів обов’язково – розширення програмового матеріалу, вихід за рамки підручника у вивченні тієї чи іншої теми. Неодноразово, особливо старшокласникам, приводжу для прикладу порівняння шкільної системи навчання та вузівської. На окремі теми планую семінарські заняття:

- «Повторення вивченого в 5 – 9 класах» (ІІ семестр, 9 клас);

- «Будова простого речення» (І семестр, 11 клас);

- «Основні орфограми в префіксах, коренях, суфіксах та закінченнях слів» (І семестр, 10 клас) та інші.

Робота над підготовкою до таких уроків розвиває відповідне вікове мислення, активізує розумову діяльність учня, тренує пам’ять, увагу, розвиває мовлення.

У щоденній системі уроків з української мови практикую поряд із календарною тему для повторення. Найзручніше це робити так: у ході вивчення будови простого ускладненого речення у 8 класі доречно повторювати окремі теми із програми 5 класу, і т. д.: 9 клас і 6; 10 клас і 7 та 8; 11 клас та 8 і 9.

Довіряючи канонічному твердженню: «Повторення – мати учіння», активізую пам’ять, мислення, увагу учнів з метою досконалішого оволодіння матеріалом та досягнення якіснішого результату, не залишаючи у своїй роботі рівень грамотності на задньому плані.

Найвідповідальніший і найскладніший етап моєї роботи – формування в учнів уміння сприймати усне й письмове мовлення, відтворювати, самостійно будувати усні й письмові висловлювання різних жанрів, які необхідні дітям у період навчання, у процесі діяльності і просто в життєвому спілкуванню.

З метою оволодіння мовленням пропоную учням на окремих етапах уроку:

- перевірка домашнього завдання;

- актуалізація опорних знань;

- закріплення вивченого;

- узагальнення вивченого;

- домашнє завдання –

складати усні і письмові твори, твори – мініатюри, розповіді, роздуми, описи, діалоги, листи з певним лінгвістичним завданням чи без нього; складати зразки документів з використанням автобіографічних даних чи без них. Діяльнісна сторона таких завдань змушує учня працювати на перспективу, запам’ятовувати.

Спостерігаючи за результатами письмових творчих робіт, з’ясувала, що найкраще учні справляються із описовими творами, посередньо – із розповідями і гірше – із роздумами, міркуваннями. Дається взнаки брак учнівського досвіду, широта світогляду, розвиток ерудиції та якість самостійного читання художньої, наукової, науково–популярної, публіцистичної, довідково–енциклопедичної літератури. Намагаюся майже на всіх уроках залучати старшокласників до складання усного чи письмового роздуму на запропоновану тему.

Наш час – час змін і перетворень у різних сферах життя, у тому числі і в навчально-виховному процесі. Ми покликані виховати людину – перспективну, ділову, яка зуміє поєднати багатий духовний світ, знання, практику та ініціативність.

Щоб виховати таку особистість, під час вивчення рідної мови створюю певні умови для позитивного розвитку, психологічного комфорту, творчої реалізації та забезпечення обов’язкового результату. Для досягнення мети використовую елементи технології особистісно-зорієнтованого навчання. У цій технології визначальним є індивідуальний підхід, індивідуальна форма роботи, зорієнтована на розвиток особистості. Вона найбільш повно забезпечує комфортні, безконфліктні і безпечні умови розвитку дитини, всебічно реалізує її природний потенціал. А також дає можливість конструювати різні варіанти уроків мови та літератури, де кожен учень організовує свою діяльність залежно від індивідуальних особливостей, орієнтує її на вивчення майбутнього матеріалу, на опанування певними духовними цінностями. Велике значення такої роботи полягає в тому, що жоден учень не лишається осторонь, а стає активним учасником навчального процесу.

Основним завданням бачу надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї майбутньої професійної діяльності. Головне завдання, яке ставлю перед собою, навчати вчитися, готувати учнів до безперервного навчання.

Сформувати таку людину можна, тільки розвинувши в ній відповідні компетентності:

– соціальні (розуміння й пошанування загальнолюдських та національних цінностей, іншої особистості, її права на власну думку, власне світобачення);

– полікультурні (знання, розуміння, поважання власної та інших культур, орієнтація в світовому культурному просторі);

– комунікативні (вміння спілкуватися, співпрацювати в колективі, прислухатися і враховувати чужу думку);

– ділові (ініціативність, активність, критичність та креативність мислення, готовність відстоювати свою думку, працювати в умовах жорсткої конкуренції);

– інформаційні (вміння здобувати й переробляти інформацію);

– самоорганізаційні (готовність до постійного підвищення загальноосвітнього та професійного рівня, самоосвіти й самонавчання, самореалізації).

Ці проблеми й прагну розв’язати у своїй роботі.

1. Урок починаю з повідомлення учням орієнтованих на конкретний результат цілей.

2. На уроці намагаюся створити позитивний настрій, відповідну мотивацію, ситуацію успіху, взаємопідтримки, віддаю перевагу діалогічній формі спілкування, індивідуальній, парній та груповій роботі.

3. Обов’язково повідомляю запитання та завдання, за якими перевірятиметься рівень знань, умінь та навичок з даної теми.

4. Обов’язковим залишаю учневі шанс підвищити оцінку з теми …

Свої уроки української мови та літератури спрямовую на особистість конкретних учнів, адже навчання учнів у школі – це життя наших дітей, з їх радостями й проблемами, успіхами та невдачами.

Серед форм роботи, які використовую, визначальне місце займають інтерактивні методи. Саме вони на уроках української мови та літератури збільшують пізнавальну самостійність учнів та мотивують потребу самовдосконалення.

Ця форма роботи потребує детальної підготовки з мого боку, крім того необхідно проінструктувати учня, щоб домогтися бажаного результату.

Інтерактивні методи, якими користуюся на практиці, -

групова робота;

• учнівські диспути;

• рольові ігри;

• розігрування діалогів;

• ведення бесіди;

• розвиток уяви, творчих здібностей;

• взаємо- та самооцінювання;

• деформований текст;

• урок-подорож;

• урок-казка та інші.

Досить результативними серед інших методів та прийомів, на мій погляд, є активні форми навчання, що відповідають самій природі дитини, бо націлені на розкриття особистого «Я» кожного школяра. Серед таких активних методів віддаю перевагу:

– евристичному спостереженню;

– порівнянню;

– конструюванню;

– моделюванню;

– методу творчої реалізації.

Важливу роль у своїй роботі відводжу урокам, спрямованим на формування таких умінь, як оволодіння різними способами читання, робота з додатковою літературою, уважне слухання усного мовлення, конспектування почутого та прочитаного.

Значуще місце в даній методиці посідає використання міжпредметних зв’язків, що дає мені можливість спиратися на досвід та обізнаність учнів, залучаючи їх до навчального партнерства. За цієї умови дуже ефективними й результативними є нестандартні форми інтегрованих уроків.


Планування такого уроку розбиваю на блоки:

– час для з’ясування учнями мети уроку;

– передбачення групової, індивідуальної та парної роботи;

–обов’язкова наявність активних методів навчання ( бесіда, фронтальне опитування, самостійне опрацювання розділу підручника, написання письмової роботи);

До кожного з етапів такого уроку ставлю питання:

– Для чого я це роблю? Чи досягну я цим поставленої мети?

Враховуючи можливості кожного учня пропоную диференційовані завдання завдання:

• репродуктивного характеру;

• частково пошукового характеру

• дослідницького, творчого характеру.

Активно впроваджую в практику викладання рідної мови комп’ютерні технології. Так для уроків літератури склала комп’ютерну презентацію «Ілюстрована біографія Т. Г. Шевченка» (18 слайдів). Яку використовую при вивченні відповідної теми у 5, 8 та 9 класах. Залучаю учнів до випуску шкільної газети «Наші діти», редактором якої я є, намагаюся розвивати їхні творчі здібності, прищеплювати активну життєву позицію, виховувати на кращих прикладах.

Мокляк Тетяна Миколаївна,
учитель української мови та літератури

[ Викачати з сервера... ]


Категорія: Мої статті | Додав: Nicolaj (07.04.2011)
Переглядів: 4740 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Реклама

Copyright Кунцівська ЗОШ I-III ступенів © 2017