Затверджено Міністерством освіти і науки України

(наказ МОН від 28.10.2010 № 1021)

ПОЛІТИЧНА ГЕОГРАФІЯ

10 клас (17 год.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Пропонований курс за вибором «Політична географія» є предметно-орієнгаційним курсом. Курс доцільно вивчати в 10(11) класах загальноосвітніх закладів суспільно-гуманітарного профілю. Він знайомить учнів з важливими проблемами політичної географії, політології.

Мета курсу — дати учням знання про територіальні аспекти політичної сфери суспільного життя, вплив політичних чинників на розвиток і розміщення об’єктів економіки, життя і діяльність людей, міжнародне співробітництво в різних сферах людського життя.

Завдання курсу:

   ознайомити учнів з науковими основами політичної географії;

   розглянути історичні етапи розвитку політичної географії, внесок українських вчених у розбудову політичної географії;

   показати геополітичну картину світу, її роль у формуванні нової української ідентичності, залежність зовнішньої політики держави і міжнародних відносин від системи політичних, економічних, екологічних, воєнно-стратегічних та інших взаємозв’язків;

   розкрити особливості суспільного і державного устрою, форми правління та адміністративно-територіального устрою країн світу.

   розкрити географічні аспекти міжнародних відносин, важливі політичні та еколого-політичні процеси, осередки міжнародної напруженості;

   навчити аналізувати зміни на політичній карті світу, проблеми економічного і політичного співробітництва окремих країн, світових політичних процесів, а також політичних процесів, що відбуваються в Україні;

   репрезентувати геополітику як науковий напрям, що вивчає залежність зовнішньої політики держави і міжнародних відносин від впливу географічних і політичних чинників, які визначають положення держави чи регіону;

   оцінити геополітичне положення України на макро-, мезо- і мікрорівнях;

   ознайомити з таким напрямком політичної географії, як електоральна географія, що розглядає питання проведення виборів і передвиборчих кампаній;

   визначити вплив географії партійно-політичних сил країни і в тому числі політичних партій, і рухів на політичне громадське житія.

Розподіл годин курсу є орієнтовним. Учитель може вносити до навчальної програми зміни. Програма розрахована на 17 год., з них 2 год. — систематизація, узагальнення які доцільно використати для проведення конференцій, захисту проектів з проблем політичної географії.

Вивчення курсу доцільно здійснювати впродовж І семестру в 10 або 11 класі (1 год./тижд.).

Зміст програми

з/п

К-сть год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягненні! учнів

 

1

Вступ

Політична географія як наука. Рівні дослідження політичної географії: глобальний і регіональний (макрорівень), окремих країн (мезорівень), окремих районів, міст (мікрорівень). Місце курсу в системі соціально-економічних (суспільних), географічних дисциплін; зв’язки курсу з іншими суспільними науками, у тому числі з політологією, соціологією, історією; зміст поняття «політика», сучасні завдання політичної географії.

Сучасний стан політичної географії в Україні

Учень:

    знає, що вивчає курс «Політична географія»;

    пояснює значення політичної географії для пізнання навколишнього світу;

    називає відомих учених, що досліджували питання політичної географії

 

5

1. Сучасна політична карта світу

Формування сучасної політичної карту світу. Поняття якісних та кількісних змін на політичній карті. Об’єкти політичної карти: «держава», «країна», «територія», «кордони», «протекторат», «залежна територія». Політико-географічне положення країни (глобальний, регіональний, сусідський аспекти, наявність виходу до моря, використання міжнародних транспортних шляхів).

Географічний простір держави: державна територія, етнічні землі, акваторія, аероторія. Особливості державної території: конфігурація, форма, компактність, географічний центр. Столиця — головний політичний центр держави. Класифікація столиць за походженням, розташуванням, функціями (родові, історичні, стабільні, ситуаційні, штучні, центральні, периферійні, приморські; одно-, багатофункціональні). Політичні кордони. Класифікація кордонів за конфігурацією, походженням, історією, функціями (природні, геометрические, етнографічні, колоніальні, сухопутні, морські. Прикордонні суперечки. їх типи.

Форми правління (монархія, республіка) та державний устрій. Поняття і форми сучасного федералізму (унітарна держава, федеративна держава, конфедерація). Державно-правовий режим (демократичний, тоталітарний, авторитарний), його географічне поширення. Практична робота № 1.

Геополітичне положення України.

Учень:

    розрізняє поняття: держава, територія, колонія, протекторат, підопічна територія, суверенітет, кордон державний, кордон політичний, акваторія, аероторія, політико-географічне положення, монархія, республіка, унітарна держава, складна держава, федеративна держава, конфедерація, демократичний правовий режим, тоталітарний режим, авторитарний режим;

    пояснює динаміку змін на політичній карті; географічні основи федералізму, унітарності країн; вплив державних кордонів на державний і політичний розвиток прикордонних територій;

    називає найвідоміші держави світу;

    уміє користуватися матеріалами довідників; знаходити на карті незалежні держави та залежні володіння;

    характеризує політико-географічне положення країн;

    аналізує матеріали засобів масової інформації.

 

3

2. Групування і типологія країн світу

Групування і типологія країн світу за кількісними та якісними показниками: географічним, економіко-географічним, політико-географічним положеннями, величиною території, кількістю населення, типом відтворення населення, його національним складом, рівнем урбанізації, природно-ресурсним потенціалом, рівнем соціально-економічного розвитку та господарською спеціалізацією в міжнародному поділі праці, за рівнем сформованості організаційно-управлінських структур, структурою господарства країни

Практична робота № 2.

Позначення на контурній карті високорозвинених країн світу, НІК

Учень:

    характеризує рівень економічного та політичного розвитку окремих країн;

    показує на карті найбільші та найменші країни за площею та кількістю населення; приморські, острівні, напівострівні, країни-архіпелаги, країни, що позбавлені виходу до моря; країни, що найкраще і найгірше забезпечені природними ресурсами, високорозвинені країни, середньорозвинені та країни, що розвиваються, найбідніші країни;

    уміє користуватися різними джерелами знань про країни

 

2

3. Суверенні держави та найважливіші міжнародні організації

Права та обов’язки незалежної держави як суб’єкта міжнародного права. Найважливіші міжнародні організації: Організація Об’єднаних Націй (ООН), спеціалізовані організації ООН — з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), з промислового розвитку (ЮНІДО), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародна організація праці (ІЛО), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Північноамериканський договір про вільну торгівлю (НАФТА), Організація африканської єдності (0 АЄ), Рада Європи, Європейський парламент, Співдружність незалежних держав (СНД), Європейський Союз (ЄС), Асоціація держав Північно-Східної Азії (АСЕАН), Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК),СОТ, Чорноморська зона економічного співробітництва (ЧЗЕС). Поділ міжнародних організацій за функціональними особливостями (загальнополітичні, військово-політичні, економічні, валютно-фінансові, історико-традиційні, інтелектуально-аналітичні тощо) та просторовими межами функціонування (глобальні, регіональні, субрегіональні) Участь України в роботі міжнародних організацій

Практична робота № 3.

Аналіз зовнішніх зв’язків України.

Учень:

    пояснює роль міжнародних організацій у розв’язанні проблем міжнародного співіснування;

    знає права та обов’язки суверенної держави; називає найвпливовіші організації.

 

3

4. Геополітика як складова частина політичної географії

Поняття «геополітика». Типологія міжнародних конфліктів. Геополітичні проблеми контролю над морями та океанами, суходолом, сировинними ресурсами, аерокосмічним простором.

«Гарячі точки», міжнародні конфлікти на карті планети. Погляди на геополітику М. Грушевського, Ю. Липи, С. Рудницького. Сучасні геополітичні проблеми України (відкритість території, роль Чорного та Азовського морів, особливості природних умов; Україна на перехресті геополітичних інтересів сусідніх держав) Геополітичні доктрини України. Роль геополітичного положення у розв’язуванні сучасних економічних, дипломатичних, політичних проблем, реалізація комплексі шх галузевих програм, міждержавного співробітництва, політичної стабілізації. Геополітичні фактори зовнішньополітичної діяльності сучасної України. Практична робота № 4.

Позначення на контур ній карті «гарячих точок» планети.

Учень:

    розуміє поняття: геополітика, життєвий простір, національна безпека, національні інтереси, сфера впливу, географічний простір держави, міжнародний конфлікт;

    розрізняє напрями геополітики;0 характеризує сучасні проблеми геополітичних досліджень та геополітичні проблеми України на сучасному етапі;

    аналізує чинники, що впливають на світовий статус держави

 

 

 

 

 

і

5. Електоральна географія — один з напрямків розвитку політичної географії

Типи виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана. Чинники, що впливають на політичну ситуацію в країні: історико-географічні, демоетнічні, класово-соціальна структура населення, політико- та економіко-географічне положення. Сучасна політична ситуація в Україні (за результатами останніх виборів). Основні партії України.

Учень:

    розуміє поняття: електоральна географія, політична партія, громадсько-політичний рух, сепаратизм;

    називає основні партії України та мету їхньої діяльності;

    називає і показує на карті країни, в яких має місце явище сепаратизму;

    аналізує політичну ситуацію в окремих країнах, регіонах за різноманітними джерелами інформації.

 

2

Систематизація та узагальнення вивченого

 

 

1

Узагальнення

Учень:

    розуміє основні поняття курсу;

    уміє робити узагальнення та висновки

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 № 2460-ХІІ // www.raja.gov.ua

2. Human Development Report 2009 // http:hdrstats.undp.org/en/ countries/country_fact_sheets/cty_fs_UKR.html.

3. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко A.B. Вступ до економічної і соціальної географії. — К: Либідь, 1996. — С. 206-232.

4. Заставний Ф.Д. Географія України. У 2-х кн.: Навчальний посібник. — К- Львів: Світ, 1993. — 142 с.

5. Кубійович В.М. Наукові праці том 1. // упорядник О. Шаблій. — Париж-Львів: Фенікс, 1996. — С. 415-419,441-454,464-506.

6. Масляк , П. О. Країнознавство : підручник / П. О. Масляк. — К.: Знання, 2008 . — 292 с.

7. Масляк ГШ , Дахно 1.1. Економічна і соціальна географія світу. — К.: Вежа, 2004. — 279 с.

8. Олійник Я.Б., Степаненко A.B. Вступ до соціальної географії. — К.: Знання, 2000. — С. 15-35, 55 — 125.

9. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. — К.: Вища школа . — С. 46-62.

10. Соціально-економічна географія України / за ред. О.І. Шаблія.

11. Топузов О.М., Тименко Л.В. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів. — К: Зодіак-ЕКО, 2005.-208 с.

12. Юрій М.Ф.Політологія. Підручник К.: Дакор. — 2006

13. Юрківський В.М. Країни світу. — К.: Либідь, 2001. — 366 с.

14. Яценко Б.П. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Підруч. для 10 кл. — К: АртЕк. 2004. — с. 248 с.

15. Радионова И.А. Экономическая география и региональная экономика. Пособие для студентов вузов.- М. Московский лицей, 2002.


Навчальна програма для 11-річної школи. Програми курсів за вибором та факультативів. Київ 2010